20 грудня 2006 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією 61/203 проголосила 2010 рік Міжнародним роком біорізноманіття.
19 грудня 2008 року Асамблея закликала всі країни-члени виконати їх обов’язки у зв’язку зі значним зниженням до 2010 року темпів втрати біорізноманіття, приділяючи значну увагу даній проблемі в їх відповідних стратегіях та програмах (резолюція 63/219). Асамблея рекомендувала всім країнам-членам створити для проведення Міжнародного року біорізноманіття національні комітети та запропонувала всім міжнародним організаціям відзначити цю подію.
В підтримку Міжнародного року біорізноманіття Асамблея проведе в 2010 році під час своєї шістдесят п'ятої сесії одноденну нараду високого рівні за участю голів країн, урядів та делегацій.
Щорічно 22 травня прогресивне людство відмічає Міжнародний день біорізноманіття, що дає змогу ще раз привернути увагу громадськості до глобальної проблеми зупинення поступової втрати біологічного різноманіття на планеті Земля.
Як одна з країн-засновниць ООН, Україна неухильно дотримується цілей та принципів Уставу Організації, який був підписаний 26 червня 1945 року та вступив в силу 24 жовтня 1945 року. Україна приймає активну участь в програмах ООН в сфері підтримання міжнародного миру та безпеки, роззброювання, економічного та соціального розвитку, захисту прав людини. Тому, одним з головних завдань, визначених на 2010 рік, є ефективне припинення втрат біорізноманіття на глобальному, національному та регіональному рівнях.
Пріоритетними напрямками природоохоронної діяльності в сфері збереження біорізноманіття в Донецькій області є вивчення, охорона та забезпечення раціонального використання рослинного та тваринного світу, створення та збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду та формування регіональної екологічної мережі.
Рослинний світ Донеччини дуже різноманітний за видовим складом. У зв’язку з географічним розміщенням області він представлений в першу чергу степовими рослинними формаціями і частково лісостеповими та заплавними.
Природні трав’яні екосистеми дуже змінилися внаслідок високого відсотку розорення території області та подекуди надмірного випасу худоби. Цілинні рештки природного степового травостою збережені у відносно невеликій кількості на територіях природно-заповідного фонду і окремими ділянками по балках та крутосхилах, де менше відбувається господарське навантаження на флору.
Сучасний склад флори Донецької області – це 1930 видів судинних рослин, що відносяться до 653 родів, 138 родин. Раритетну фракцію флори складають 369 видів судинних рослин, тобто близько 19 % від загальної кількості. Фіторізноманітність на території Донецької області нерівномірна: найбільше видове багатство на Донецькому кряжі (близько 1600 видів), найменше – у басейнах малих річок, що відносяться до системи Дніпра (близько 800 видів); на території донецького Північного Приазов`я зростають близько 1220 видів, а на територіях, прилеглих до основного русла Сіверського Донця – близько 1200 видів.
Рівень ендемізму флори області складає 15% (близько 250 видів). До її складу входять 93 регіональних ендеміка, серед яких вузько локальні – 11 приазовських і 10 донецьких видів.
Серед раритетних видів флори Донецької області 149 занесені до Червоної книги України, 31 вид занесений до Світового Червоного списку, 47 видів – до Європейського Червоного списку, 7 видів охороняються Бернською конвенцією, а 288 охороняються на регіональному рівні. 209 видів з раритетної фракції флори (56,6 % від їх загальної кількості) відомі у регіоні лише з 1-3 місцезнаходжень. 355 видів занесені до Червоної книги Донецької області, що підготовлена до видання.
Більше 90% видів флори відмічалося на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду різних категорій, близько 80 % - на територіях об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. У тому числі 108 видів, що занесені до Червоної книги України, 27 видів занесені до Світового Червоного списку, 42 види – до Європейського Червоного списку. У колекціях Донецького ботанічного саду НАН України вирощується більш ніж 150 видів, що належать до раритетної фракції флори південного сходу України.
Водночас до групи ймовірно зниклих з флори області відносяться 23 автохтонних видів судинних рослин. Це наступні види: кукіль звичайний, астрагал понтійський, блисмус стиснений, виринниця короткоплода, осока дворядна, волошка верболиста, зимолюбка зонтична, черевички зозулині, згубниця бульбиста, козлятник лікарський, герань голубина, мачок жовтий, стародуб жорстковолосистий, лікоподієла заплавна, плаун булавовидний, шандра звичайна, ортилія однобока, вороняче око звичайне, гірчак альпійський, грушанка зеленоцвіта, жовтець багатокореневий, шипшина бедринцелиста, кендир сарматський. Ці види не відмічалися на території Донецької області більш, ніж 70 років. Головна причина зникнення видів – порушення антропогенного характеру їх природних місцезростань, у тому числі й забруднення ґрунту, води та повітря.
Флора Донецької області налічує 332 види, які є адвентивними, тобто занесені на її територію в різні часи. Цей процес збільшує флористичне багатство регіону. Більшість адвентивних видів не представляють загрози щодо рослинного покриву території регіону і не впливають суттєво на стан природних комплексів. Такі види ростуть невеликими популяціями у антропогенних екотопах. Деякі періодично заносяться та зникають внаслідок низької екологічної пристосованості до місцевого клімату (на даний час, 33 види вважаються ймовірно зниклими). Але є ряд видів, що впливають на екосистеми Донбасу внаслідок масового розмноження та освоєння різних місцезростань, у тому числі проникаючі до природних непорушених та малопорушених рослинних угруповань.
Видовий склад фауни Донецької області нараховує понад 25 тисяч видів тварин різноманітних систематичних груп, з яких більше 24 тисяч видів представлені безхребетними тваринами (молюсками, комахами, багатоніжками, павукоподібними, ракоподібними, черв’яками та іншими). Хребетні тварини представлені ссавцями − 49 видів, рептиліями -12 видів, рибами та круглоротими, амфібіями - 9 видів. На території області постійно перебуває та відмічається на прольотах, зальотах, зимівлі та міграціях біля 300 видів птахів.
Згідно з попередніми даними, 134 види тварин, які перебувають на території області занесені до Червоної книги України, в тому числі за класами: комах - 58 видів, птахів - 44, ссавців - 15, риб та круглоротих - 7, плазунів - 4, ракоподібних - 3, черв’яків - 2, павукоподібних - 1 вид. Понад 140 видів тварин є рідкісними для регіону. У тому числі, 25 видів фауни занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СITES); 60 видів фауни занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції); 41 вид занесений до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS); 17 видів охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (АЕWA); 5 видів охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS).
Природно-заповідний фонд Донецької області станом на 01.05.2010 має у своєму складі 108 територій та об'єктів фактичною площею більше ніж 91,2 тисячі гектарів і займає 3,44 % території області.
Щорічно відповідно до Програми економічного та соціального розвитку Донецької області виконуються заходи з розроблення та впровадження регіональної програми та схеми розвитку екологічної мережі. На першому етапі формування екомережі в науково-інформаційному довіднику «Регіональна екологічна мережа Донецької області» викладено концептуальні основи та надано модельну схему формування регіональної екологічної мережі Донецької області; проаналізовано особливості ландшафтної структури регіону, його рослинного покриву; характеризується природно-заповідний фонд, його репрезентативність та відповідність щодо природної диференціації регіону та завдань екомережі. В ході другого етапу робіт проведені визначення та оцінка просторової структури перспективної схеми місцевих екомереж Слов’янського та Краснолиманського районів, виконаний їх порівняльний аналіз та зроблена оцінка ключових, сполучних та відновних територій цих екомереж, опис та обґрунтування необхідності включення територій і об’єктів до перспективної схеми екомережі Слов’янського та Краснолиманського районів.
Таким чином, регіональна екологічна мережа Донецької області має бути гармонійно вписаною в національну та Загальноєвропейську екомережу, і сприяти, з одного боку, збереженню біорізноманіття, а з іншого − розвитку найбільш економічно вигідних форм господарювання, збалансуванню земель різного користування. Це дуже складний та тривалий процес, що вимагає перегляду багатьох звичних форм відносин з природою.
Зробити стартовою