В цьому році тема Міжнародного дня біорізноманіття - “Біорізноманіття та сільське господарство”. Ця тема має на меті підкреслити важливість стійкого розвитку сільського господарства не тільки для збереження біорізноманіття, а й для гарантування спроможності сільського господарства нагодувати світ, можливість підтримки життєдіяльності сільського господарства та підвищення добробуту людства в 21 столітті і у подальшому періоді.
Сільське господарство є основним прикладом того, яким чином діяльність людини чинить вплив на екосистеми нашої планети. Аграрне перетворення значної частини ландшафтів спричинило масштабні порушення структури біорізноманіття на території України внаслідок впливу наступних факторів: руйнування та фрагментації біогеоценозів, забруднення поверхневих та незахищених ґрунтових вод, зміни складу, структури та основних властивостей грунтів, їх режимів (водного, теплового, повітряного), умов життєдіяльності ґрунтової біоти тощо. Останніми роками у зв`язку з переходом на ринкові механізми господарювання, зміною форм власності на землю, крім певного зниження антропогенного навантаження та неконтрольованого людиною розвитку екосистем, відбувається ряд негативних явищ, які породжують специфічні загрози біорізноманіттю. Це, зокрема, порушення сільськогосподарських технологій та некваліфіковане використання добрив і пестицидів; забур’янення частини земельних угідь, які не освоюються новими землекористувачами або вивільнюються з інтенсивного господарського використання; дроблення колективних господарств, розпаювання земель, що зумовлює збільшення числа землевласників і непередбачуваність структурно-функційних змін земельних угідь. Основними факторами, що спричиняють негативні явища для біорізноманіття агроландшафтів є: ерозія, дегуміфікація, забруднення, фізико-хімічна та інші види деградації земель та ґрунтів; порушення оптимальної структури агроекосистем (агроландшафтів), особливо їх висока розораність.
Найбільш руйнівного процесу зазнав степ у період інтенсивного розвитку сільського господарства, коли в активну сівозміну почали включати розорані ділянки цілинного степу. Після розорювання активізувалися грунторуйнівні процеси водної та вітрової ерозії. Щоб зупинити ці явища, розпочалося заліснення шляхом створення приярових лісових насаджень. Під заліснення були відведені і ділянки степів Донецького кряжу з їх бідними грунтами та виходами на поверхню гірських порід, що не завжди виправдовувало сподівання лісогосподарів та, навіть, з часом призвело до збідніння біологічного розмаїття, знищення рідкісних степових видів тваринного і рослинного світу.
Загальна площа степів Євразії становить майже 7 млн. кв. км, з них на Україну припадає лише 4 % всієї площі Степової області. Проте в Україні степова зона займає 40 % території, а в давнину степова рослинність та остепнені луки займали ще значну частину Лісостепу. Отож, Україна є степовою державою. Осередком степів на території Донецької області є Український степовий природний заповідник НАН України. Усього в УСПЗ зростає 1064 види вищих рослин, серед них: дерев – 25 видів, чагарників – 52, напівчагарників – 13, чагарничків – 22, трав`янистих багаторічників – 678, трав`янистих малорічників – 113 та однорічників – 161 вид.
З метою збереження та охорони типових природних ландшафтів, рішенням Донецької обласної ради у 2000 році на території Шахтарського та Амвросіївського районів було створено регіональний ландшафтний парк „Донецький кряж”, який сьогодні займає площу понад 7 тис. га. Територія парку за науковим, історичним та природоохоронним значенням унікальна і уявляє собою типову місцевість разнотравно-типчаково-ковилового степу з масивами байрачного лісу в гирлах балок, а також з ділянками штучно створених лісових культур в умовах степу. Це - частина колись безкрайнього Дикого Поля. Флористичний список налічує близько 500 видів рослин, 46 з яких –ендемічні, та близько 20 - занесено до Червоної книги України (тюльпани шренка, змієлистий, дібровний, близько 10 видів ковили, карагана скіфська). Створення і діяльність РЛП ”Донецький кряж” можна вважати передумовою припинення руйнівних процесів в природному середовищі на унікальній території. В цілому, розораність земель Донецького краю досягла майже 70 %, тому збереження біорізноманіття в регіоні має дуже важливе значення.
Біорізноманіття є основою сільського господарства. Стійкий розвиток сільського господарства сприяє збереженню біорізноманіття. В сучасних умовах потрібне широке впровадження та розвиток стійких методів ведення сільського господарства.
Стійкі сільськогосподарські системи із забезпеченням збереження біологічної різноманітності в глобальному масштабі забезпечать ресурси для майбутніх поколінь.
Збереження біорізноманіття розглядається як природна основа екологічно збалансованого розвитку держави загалом та окремих її регіонів, оскільки забезпечує як функціонування екосистем та підтримку біосферної рівноваги, так і надає ресурси для розвитку багатьох галузей народного господарства.
В публікації використані інформаційні матеріали
офіційного сайту Конвенції про біологічне різноманіття.
Зробити стартовою